скликати — I [скли/катие] и/чу, и/чеиш; нак. ич, и/чтеи, док. II [склиека/тие] а/йу, а/йеиш, недок … Орфоепічний словник української мови
скликати — дієслово доконаного виду скликати дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
поскликати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Скликати багатьох. || Скликати свійських птахів, тварин. 2) Запросити багатьох прийти, з явитися куди небудь із певною метою … Український тлумачний словник
склик — у, ч., рідко. 1) Дія за знач. скликати, скликати. 2) Голосний, гучний вигук; окрик … Український тлумачний словник
скликання — I скл икання я, с. Дія за знач. скликати. II склик ання я, с. Дія за знач. скликати … Український тлумачний словник
запрошувати — запросити (просити кого н., пропонувати кому н. прибути до когось із певною метою), просити, кликати, зазивати, зазвати, закликати, закликати, прикликати, звати; скликати, скликати, накликати, накликати, напрошувати, ззивати, зізвати (багатьох)… … Словник синонімів української мови
збирати — а/ю, а/єш, недок., зібра/ти, зберу/, збере/ш, док., перех. 1) Складати що небудь докупи, в одне місце. || Складаючи що небудь, брати з собою. || в що, на що. Поміщати куди небудь те, що складається з кількох чи багатьох предметів. 2) Скликати,… … Український тлумачний словник
згукувати — ую, уєш, недок., перех. Гукаючи, скликати, збирати в одне місце, докупи … Український тлумачний словник
ззивати — і рідко іззива/ти, а/ю, а/єш, недок., зізва/ти, зізву/, зізве/ш, док., перех., розм. Сигналом, криком чи якось інакше збирати в одне місце всіх чи багатьох; скликати. || Кликати, запрошувати куди небудь, до когось … Український тлумачний словник
набат — а, ч. 1) Старовинна російська назва великого барабана. 2) Дзвін великого розміру, який застосовувався для подання сигналу тривоги (сполоху). 3) Звук такого дзвону. •• Дзвони/ти (би/ти) в наба/т скликати громаду до майдану … Український тлумачний словник
